Все почалося з того, що в одному затишному дворику нашого міста я покуштувала справжні хінкалі. Неймовірне тісто та запашне м'ясо — це було закоханість з першого погляду. Вдома я поставила собі за мету, що обов'язково навчуся робити їх сама.
Спочатку все йшло не дуже просто. Тісто виходило занадто товстим, хінкалі були схожі на звичайні вареники, а той самий сік — геть не виходив. Я шукала поради в інтернеті, але не вистачало дрібниці. Тоді я згадала про поради професіоналів і зайшла на сайт https://panmaister.khmelnytskyi.ua/, де побачила майстер-клас щодо замісу тіста та ліплення.
З новими силами, я знову спробувала ще раз. Тісто було ідеальним, м'ясо — ідеально приправленим, а замість звичайного защіпування я нарешті зробила правильний "хвостик" з класичними складками. І ось воно, диво! Перша ж хінкалі, яку я відправила до рота, перевершила всі очікування — з запашним бульйоном, що надає страві особливості. З того часу мої домашні частіше просять хінкалі, ніж щось інше, і я з радістю тішу їх цією частинкою Грузії.